VI Конгрес НАМ: Громадське мовлення можливе зусиллями комерційних регіональних мовників

Вівторок, 4 Червня, 2013 16:32
Про можливості створення в Україні громадського мовлення та досвід його впровадження у Великобританії вели мову на VI Конгресі НАМ, який відбувся 30-31 травня 2013 в Алушті у рамках міжіндустріального проекту CrimeaMediaCom.

Стів Баклі, експерт Ради Європи, керівник Асоціації суспільних медіа Європи, фахівець із 30-річним досвідом роботи у сфері комунікацій розповів про те, як працює громадське мовлення у Європі та у Великій Британії зокрема. «Суспільне або ж громадське мовлення у Європі - це незалежне мовлення, яке не передбачає прибутку, засноване на інтересах спільноти. Таке поняття, як суспільне мовлення, існує у понад 120 країнах світу, у Європі воно неймовірно популярне. Суспільне мовлення вважається третім стовпом плюралізму у Європі, це важливий елемент надання незалежної місцевої інформації та ознака свободи слова. Громадське мовлення не регулюється державою в загальному розумінні, воно не є бізнесом. У Європі в більшості країн існують спеціальні умови та програми розвитку суспільного мовлення, - розповідає Стів Баклі. - Сьогодні в Британії існує близько 200 суспільних мовників. Держава допомагає їм з фінансуванням у розмірі 800 тис доларів щорічно. Коли суспільне мовлення зароджувалося, і таких компаній було близько десяти, ця сума була дуже важливою для кожного мовника. Але сьогодні, коли нас більше 200, це дуже маленькі гроші. Я переконаний, що для розвитку суспільного мовлення дуже важлива підтримка держави, в тому числі достатнє з її боку фінансування».


(Стів Баклі, експерт Ради Європи, керівник Асоціації суспільних медіа Європи)

Катерина М’ясникова, виконавчий директор НАМу переконана, що не зважаючи на те, що місцеве мовлення в Україні є комерційним, воно несе найбільш відчутне соціальне навантаження, виконуючи соціальну функцію: «У нас втрачається традиція споживання інформації через друковані видання. У містах з кількістю населення «50 тис +» телебачення – найпопулярніше джерело споживання місцевої інформації. В Україні не має історії розвитку суспільного мовлення, а існуючий закон апріорі розглядає телебачення і радіомовлення як бізнес. Однак, про медіабізнес в Україні складно говорити як про прибуткову справу. На місцевому рівні ТБ - це система, що працює на виживання. НАМ прагне, щоб на законодавчому рівні було визнано, що існують такі компанії, які діють за схемою суспільних мовників і можуть бути присутні у мережах, виконуючи суспільно важливу функцію – інформування населення про місцеві новини».


(Катерина М’ясникова, виконавчий директор НАМ)

Для існуючих регіональних мовників, які хочуть працювати у системі громадського мовлення, проблеми існують не лише на законодавчому рівні. Геннадій Сергєєв, генеральний директор МТРК Чернівці, переконаний: «потрібно, щоб компанії, які отримали статус суспільного/громадського мовника, не проходили процедуру отримання ліцензій «з нуля». Проблема у тому, що стару ліцензію ми здаємо, а гарантій, що Нацрада видасть нову, на сьогодні - немає».


(Геннадій Сергєєв, генеральний директор МТРК Чернівці)

Систему суспільного мовлення на рівні регіональних міст потрібно створювати або реорганізовувати з комерційних мовників, переконана Ольга Большакова, керівник Центру адвокації та лобіювання НАМ. «Якщо б ці теле- та радіокомпанії, які були створені та працюють в невеликих містах, реально були бізнес-проектами, їх закрили б після першого року роботи, коли стало зрозуміло, що вони не приносять прибутку. Будь-який бізнесмен продав би і закрив би проект, який потребує часу та великих затрат, - розповідає пані Большакова. - Однак ми бачимо, що ніхто не закриває такі компанії, оскільки власник, як правило, є директором, а цінний креативний колектив йому втрачати шкода. Всі отримують задоволення, працюючи разом і при цьому роблячи важливу справу для місцевої спільноти. Такі компанії фактично обслуговують творчий потенціал певної громади. Для таких компаній НАМ шукає рішення, щоб вони змогли продовжувати працювати та виконувати свою суспільну функцію і працювати на аудиторію».


(Ольга Большакова, керівник Центру адвокації та лобіювання НАМ)

В той час Дмитро Котляр, експерт Ради Європи, член робочої групи із розробки проекту закону «Про телебачення та радіомовлення» зазначив, що єдиною системою обмеження доходів суспільного мовника є заборона на політичну рекламу.


(Дмитро Котляр, експерт Ради Європи)

Конгрес НАМ відбувався в межах Українського медійного проекту «У-Медіа», що здійснює Інтерньюз Нетворк за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Конгрес відбувся за підтримки спільного проекту Ради Європи та Європейської Комісії «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі» (за фінансового сприяння Уряду Канади)».

Партнер VI Конгресу НАМ – компанія Panasonic. Спонсори – компанія Пепсіко, ТМ Золота Амфора та Жан-Жак.

Контактна особа:

Христина Дрогомирецька

Тел. 067 657 95 15

project@nam.com.ua


Повернутись

Секції

Взяти участь
Організатор:
Партнери:
За підтримки:
Генеральний телевізійний партнер:
Генеральний медіа партнер:
Офіційний медіа партнер:
Інформаційні партнери: